Рушничок

Ось сьогодні я візьмуся й стану працювати,
Та й для донечки своєї рушник вишивати.
В голку нитку заселю, шию пелюсточки,
А як ниточку зміню, вишию листочки.
От і маки зацвіли в пшеничному полі –
Будуть гарні врожаї на щастя, на долю.
Щоб багатими були, хліба вдосталь мали,
Щоб дорослі і малі завжди працювали.
Як закінчу вишивати, вив’яжу торочки.
Голкою туди – сюди я в’яжу гудз...
Вийшли пишні торочки в рушничку моєму,
Закінчила працювати – так мені приємно.
А тепер свій рушничок я вам розгадаю:
Пишні маки – це любов до рідного краю,
Колосочки – це поля, де пшениці море,
Біле чисте полотно – це безмежне поле,
А все разом – це моя рідна Україна,
Це мій дім, моя земля, моя Батьківщина!
Все зробила до ладу, як матінка вчила,
А щоб вийшло в мене все, всю душу вложила.
Як візьмеш цей рушничок, матусю згадаєш,
Чисте поле, рідний край – в дитинство злітаєш.
Ти думками полетиш у своє минуле,
Пригадається тобі все, що ти забула.


Рецензии