Д У Ш А

Я проклинала долю --
                посміхаючись.
Сиділа під вікном -
                в вікно боялась глянути.
Боялась слухать музику,
Щоб видивом
                прекрасним
                волі
Душу не тривожити.
Душа і так
                пекучим болем
                краялась.
До волі рвалась,
                до життя --
І гинула.
Із відчаю безодні
Я  к    я  зринула?
Яким то дивом
Крила розгорнулися
                такі,
Що,
           клітку розметавши,
Злинула
              у небо
І побачила:
Весь Світ -
                він мій !
О,слава Тобі,
                Боже,
Що все душа
                здобути може.


Рецензии
Гарно і сильно.
Дякую)
З повагою

Христина Сыч   05.02.2011 00:50     Заявить о нарушении
Щиро вдячна,Христино...

Леся Рузевич   05.02.2011 01:21   Заявить о нарушении