Д У Ш А
посміхаючись.
Сиділа під вікном -
в вікно боялась глянути.
Боялась слухать музику,
Щоб видивом
прекрасним
волі
Душу не тривожити.
Душа і так
пекучим болем
краялась.
До волі рвалась,
до життя --
І гинула.
Із відчаю безодні
Я к я зринула?
Яким то дивом
Крила розгорнулися
такі,
Що,
клітку розметавши,
Злинула
у небо
І побачила:
Весь Світ -
він мій !
О,слава Тобі,
Боже,
Що все душа
здобути може.
Свидетельство о публикации №111020500225