Весняний вечір,сонечко сідає.
Легенький повіває вітерець.
А десь в садочку соловей співає...
Дівчина йде в цей вечір під вінець.
Її вінчальна сукня - білосніжна,
І білий-білий,ніби сніг,вінок.
Обличчя молоденьке,свіже,ніжне,
Веде дівчат в весільний свій танок.
"Чудова пара" -- гомоніли всюди,
Бажали щастя їм з усіх сторін.
Раділи і кружляли в танцях люди,
Лиш я стояла й милувалась цим.
А я стояла -- ніби сон дивилась!
Радіть мені чи плакать від жалю?!
Я бачила у свого сина крила:
Кахає наречену він свою!
Тож Господа сьогодні я благаю:
Ти збережи кохання це навік!
Щоб крила ті,що в сина за спиною,
Він біля свого сонечка не спік...!
Сонечко
© Copyright: Валентина Кателян, 2011
Свидетельство о публикации №111020501289
Свидетельство о публикации №111020501289
Рецензии