Раннiй вечiр... пер. Кариатиды Сны

Надвечір'я  сніжно-морозяне
свіжо  хрумка  зеленим  яблуком.
Зашарілася,
наче  знітившися,
рожевим  хлюпнула  полум'ям
зоря  вечірня.
Ледве  пензлем  торкнувшись  по  дахові,
по  заметах, 
що  сніжно  землю  приховують,
і  цілуючи 
їх  перлисту  солодку  вату,
і  лизнувши  палким  промінчиком,
хмаринки,
що  в  неба  повіні,
попрощається  із  Сьогоденням,
що  іде  в  небуття...
                ...до  завтра...


Приблизительный  авторский  перевод  с  украинского:http://stihi.ru/2011/02/05/916


         Перевод  Кариатиды  Сны: http://www.stihi.ru/2015/08/22/168

Предвечерье снежно и морозно
хрустит свежим зелёным яблоком,
покраснела,
и словно смутилась,
и плеснула розовым пламенем
в вечер Зорюшка.
Тонкой кистью притронувшись к крыше
и к сугробам,
что, пышные, землю спрятали,
и целуя
их сладко-жемчужную вату,
и лизнув своим пылким лучиком
тучки, что
наводнили небо,
попрощается и с Сегодняшним,
что идёт в никуда...

- До завтра!...