Є про кохання слів багато,
Та я шукаю лиш свої.
Тепло, щоб в пісні передати
І радість серця від душі.
приспів:
Ти моя радість, вранішня зірка,
Райдуги промінь, сльози весни.
Весело жити в солодкому «Гірко»,
Слова хоч звичайні, не мають ціни.
Тобі, кохана, їх дарую,
Щоб з ними доленька цвіла.
Любов з них в душах дім змурує,
Й цвістиме вічно там весна.
Усі літа у ній палають,
Знайшов мелодію свою.
Її на струнах серце грає,
У ній вмираю і живу!
Слова любовi
© Copyright: Петро Керанчук, 2011
Свидетельство о публикации №111020401068
Свидетельство о публикации №111020401068
Рецензии