Креветки
Мов снігурі у заметі сніжному,
Лежать принадні в судку здоровому,
Вуса стирчать їх, мов палиці лижні.
Питання ставлять тіла їх вигнуті.
Чи, може, мостять бруківку спинами?
Хвости у маслі – рубіни в золоті,
Тож я в бажанні спливаю слиною.
Вхопивши пальцями вище талії
Ту плоть рожеву, мов діву зніжену,
У соліпсично-гурманській оргії
Я тимчасово десь совість вижену!
М’ясу креветки у соусі білому,
Мов нареченій, тихо і лагідно
Прошепочу я: «Світові цілому
Я не віддам тебе, ніжна ягідко»...
2011
Свидетельство о публикации №111020410039