Бiфштекс з шаленством i спогадами
покращення дикції. Читати на ритм репу.
...Біфштекс розкинувся, неначе полонина
Між гір Карпатських у спекотну літню днину.
Зайняв своїм м’язистим тілом половину
Пательні чорної, де, смажений хвилину,
Він рожевіє, чимось схожий на малину.
Його виделкою жбурну я у тарілку,
У гранчака собі накапаю горілки.
Штрикну біфштекс ножем, неначе жалом бджілка,
Заскаче серце в моїх грудях як та білка,
І заспіва моя душа, немов сопілка!
Шматок укину в рот, примружу трохи очі,
І язиком його, мов губоньки дівочі,
Я ледь торкнусь, згадавши темні майські ночі,
Коли в цілунках після зустрічей співочих
Тобі шалена юнка голову морочить.
Так завдяки біфштексу пам’ять сокровенне
Мені із юності надішле одкровення.
Чи то горілка надійшла вже в мої вени?
А може, то печерних предків моїх гени,
На кусень м’яса пробудились здоровенний?
Над чим, дурний, собі я голову ламаю?!
Чи ж не однаково мені, від чого раю
Я насолоду за обідом відчуваю?
Коли біфштекс пухкий від краю і до краю,
Ні з ким не ділячи, я смачно споживаю!..
2011
Свидетельство о публикации №111020300745