Вершина
Вершина слави. Висота.
Ти недосяжна і крута
І в мене слава та не та
Що лавровим вінком віта
Мої натнення та труди
Навал словесної руди
З якої день у день вершу
Свою приватну висоту
Де я у спадок залишу
Все те, що я оце пишу
Не ради слави імені мого
А ради тих хто знав й цінив його
Свидетельство о публикации №111020304303