Пробач, тебе я щастям обділила.
Коханням я твоїм не пройнялась.
Я певна, будеш ти іще щасливим ,
Долю знайдеш і ти свою, побач.
Глибоку душу маю, й жаль великий.
Лиш жаль це не кохання зрозумій.
Мені ти не близький, не милий,
Не можу я сказати тобі: мій.
Пробач, слова мої колючі надто,
Скажи за правду щире дякую.
Могла б я змовчати, або і підіграти.
Побавити самозакоханість свою.
Змогла б забути я про твою гідність,
Й тебе тримати на короткім повідку.
Рабом зробить тебе, своїм слугою.
Хотів би долю ти собі таку?
Отож біжи, тікай подалі.
Й без мене ти знайдеш для себе рай.
Умчись в невіданні далі.
Погратись почуттям не спокушай
Пробач, тебе я щастям обд лила
© Copyright: Ольга Заика, 2011
Свидетельство о публикации №111020104445
Свидетельство о публикации №111020104445
Рецензии