Ти не один

Ти не один

Ти не один, нас є багато.
Разом збудуєм нову державу.
Пережили горе, пізнаєм славу.
В наших руках є наша сила
-- нею скуєм нову булаву!

Слава народа, це Божа справа.
Він з вівчаря робить вельможа.
Чужа жорстокість нас не здолає
-- над нами сонце золоте сяє!..
А наша пісня як "фіміам" лунає.

Нас є багато!
Обмежень не допускаймо.
Волю в невільницю
комусь не даймо...
Свічку правди не згасімо
Пам"яті дідусів наших
подаруймо для народів світа.
Розкажімо що ми діти тих,
котрі були як начинався
початок світа...
Тоді не було неба
Тоді не було землі
Синє море покривало все
Серед моря виростали два дубці
Голубоньки два літали
-- щось розпоівдали,
а їх слухав хто хотів:
які бували  наші пращурі.
Давні шумери
свої таблички виробляли.
В них клинописні тексти записали
-- "між Бугом і Дніпром,
руїни їхнього буття, лежали".
Аж доти
ми цього не знали!
-- Ми початок світа будували!?

Ти не один, нас є багато.
Тисячі років пережили!
Деспоти нас не зруйнували.
Як були люди, що розбивали жорна.
Наоборот, ми сіяли жито,
просо, й пшеницю...
Народам світа хліб роздавали.