Йде гроза...

Йде гроза...
А я вовком самітним
Вию в ніч холодну і порожню!
Місяць блимнув оком непривітним
І втопивсь в калюжі придорожній...


Хмари стогнуть...
Хмарам тісно в небі!
Тісно хмарам,та не одиноко...
Їм нічого більше і не треба:
Тільки б вітер!
                Тільки щоб неспокій..!


Тільки пронестися б над землею
В дикім шквалі,в герці переможнім...
Хмари,хмари,
                долею своєю
Чимось ви на людські мрії схожі...


Вітер вас на всі боки розвіє,
Небо стане чисте і високе!
...Як чумні і недосяжні мрії
Щезнуть хмари,
                й буде спокій...
                спокій...
               


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.