Застогну,заквилю,заплачу,
Умиюсь слізьми самоти:
Втрачаючи силу юначу
Поквапився я відцвісти!
Ще сонце на небі весняне,
Ще в житі молочне зерно:
А я,перегнувшись у стані,
Уже спопелястів давно.
Вже,зціпивши зуби,відмучивсь,
Ясним метеором згорів:
Невдатний,невдачливий учень
Тернистих життєвих доріг.
І нині не хочу нічого,
Спалив за собою мости:
І став на останню дорогу,
Умившись слізьми самоти...
***
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111013100790
Свидетельство о публикации №111013100790
Рецензии
Мости спалив за собою, умився слізьми самоти,
дорога чекає вже зовсім інша...
Сподобалось,а про той конкурс де можна ознайомитись?
Орехова Галина 01.02.2011 09:17 • Заявить о нарушении
дорога чекає вже зовсім інша...
Сподобалось,а про той конкурс де можна ознайомитись?
Орехова Галина 01.02.2011 09:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.