Я в замку своiх iлюзiй

        *   *   *

Я в замку своїх ілюзій,
Високому, неприступному.
Прийди, відчини, зруйнуй
І світу яви велелюдному.

Я в замку своїх ілюзій
Трачу останні сили.
Подай, –  лиш від тебе прийму, –
Промінь останній на схилі.

Я в замку своїх ілюзій,
Без рідних, близьких і друзів.
Даремно чекаю на тебе –
Одну зі своїх ілюзій.


Рецензии
***
Танцювали вальс мої ілюзії,
Сукнями прозорими пишалися.
Я на них дивилась як на друзів,
Я до них сердечно залицялася.

Каблучками стукали ілюзії,
Сміх лунав приречено у залі.
Від очей реальності недружньої,
Як могли трималися подалі.

На світанку марево скінчилося,
Ні оркестру, ні гостей, ні вальсу.
В залі лиш реальність залишилася,
В неї вдосталь задля мене часу.

Обнялися з нею, та й заплакали,
Відпустили гіркоту самотності.
Скільки я жила ілюзій маревом,
В нещасливій фантастичній повісті.
15.11.2006. – 8.01.2012.
нашла у себя стих про иллюзии, если будет интересно.
за ваш стих спасибо, повеяло воспоминаниями.

Володина Вера Вескай   09.08.2013 11:50     Заявить о нарушении
Чудово, образно! Раджу розмістити в себе на сторінці!
Щасти Вам!

Ольга Глапшун   01.09.2013 03:14   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.