- Для чого на світі живу? –
Щоб жити! – ось так я вважаю
Й шукать заморочку нову
Для мозку свого не бажаю.
Думки зупиняю й слова,
Тамуючи подих, вслухаюсь…
Як пустка стає голова, -
Ой, леле! – Я навіть жахаюсь!..
Та ще хвилин двадцять лежу,
Пірнаю в якусь порожнечу,
Щоб вийти із меж за межу:
З життя це нагадує втечу…
Хтось бачить якісь там світи,
Наповнює чакри, чи «чарки», -
Чому туди лізеш і ти,
Поріддя земної Одарки?!
Знов мозок гуде, як вітряк,
Пройшла безпідставна тривога…
-А жити потрібно нам ЯК???
У пошуку вічна дорога…
30.01.11
Нова заморочка
© Copyright: Любовь Берегиня, 2011
Свидетельство о публикации №111013008799
Свидетельство о публикации №111013008799
Рецензии