Фiалка

Колише вітер, мов дитя кохане,
Тендітну квітку дивної краси.
І сам незчувся: мить зростила панну,
Веселка грає в дзеркалі роси.

Тріпоче сонечко у снах пелюстки,
Шепоче щось про вічне фіолет...
І повнить між людьми глибоку пустку –
Фіалкової мрії світлий лет.


Рецензии
Дуже ніжний вірш! Чудово!!!

Svyatoslav Synyavsky   18.02.2011 09:56     Заявить о нарушении
Надзвичайно вдячна, Святославе! Часом одне-два ємні слова – варті сотні.
З щирим усміхом та глибокою повагою

Валентина Чайковская   18.02.2011 10:58   Заявить о нарушении
так, багатослів'я насторожує

Svyatoslav Synyavsky   18.02.2011 11:48   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.