Полуночный диптих Сид Валерий Перевод на укр

http://www.stihi.ru/2010/01/18/6099
Полуночный диптих
Сид Валерий
1

буду в полночь приходить аки тать
из полночных автоматов звонить
будем ночи словно жизнь коротать
не заботясь не печалясь о них
окна шторами от света всего
занавесишь ты на цыпочки встав
и зароешься в постель с головой
дабы сгинула сует суета
будешь тайны мне свои поверять
и заученно «не надо» шептать
томно имя – не моё – повторять
и твердить что всё вокруг – маята
я безропотно с тобой соглашусь
сигарету утомлённо возьму
закурю и тут же вновь погашу
и не к месту буду мрачен и хмур
ты затихнешь не поняв что да как
я опомнюсь буду весел и бодр
мол не стоит огорчаться пустяк
и помедлив заведу про любовь
я прочту тебе с десяток стихов
зашепчу тебя как в сон заверну
спеленаю обезумев грехом
и лишь только на рассвете очнусь...

спит халатик твой щенком на ковре
ты уснула всю себя раскидав
у меня уж нет стихов сигарет
и пора мне уходить навсегда...

но чуть позже я опять и опять
буду в полночь приходить аки тать
будем снова мы о жизни болтать...

2

...а настоящим было только то
что нам с тобою просто показалось...
губами ночь прохладными касалась
созвездий затуманенных цветов
и этой ночи здешние цветы
на лунном подоконнике шептались
и тополя за окнами шатались
и музыка струилась с высоты
но кроме нас – реальными вполне –
за стенкой чутко спящие соседи
транзистор – беспристрастный собеседник
и две вязальных спицы на окне...
почти как в детстве завладел мной страх
что твой неумолкающий транзистор
 на этом волшебстве вдруг отразится
и чары затеряются мирах!..

а в чарах невесомо-колдовских
наверное нам просто показалось
полночная беседа не вязалась
мы были межпланетно далеки
нам видно не хватило волшебства
чудесное за окнами осталось
а в спальне правит бал одна усталость
и полуоткровенные слова

а настоящим станет только то
что эта ночь пребудет до скончанья
в слияньях губ и в тополя качаньи...
во всём чудесном и таком простом...

         **************

Перевод на украинский язык.

1.
буду в нОчі приходити най там
з опівнічних телефонів звонитиму
нічки наші гайнувать як життя
без турбот без печалі нестримної
ти навшпиньках  фіранки напнеш
щоби світ в наші вікна не зирив
в простирАдла з головою пірнеш
від суєт в полюбовну вирву
таємниці  мені відкриватимеш
і «не треба» манірно шептатимеш
ім'я не моє повторятимеш млосно
і казати що ти на світ увесь злосна
я з тобою погоджусь покірно
затягнуся  цигаркою втомлено
закуривши – задушу   Опалок
спохмурнілий  я -  наче пороблено
ти затихнеш нічого не втямивши
я отямлюсь  і розбадьорюся
перейшовши плинно на «ландиші»
ну і згодом про любов розговорюся
я з десяток віршІв прочитаю
зашепчу наче в сон загорнУ
божевільно у гріх спеленаю
і лиш досвіток спинить ту гру

як щеня спить твій шлЯфрок* на килимі
спиш і ти всю себе розкинувши
нема віршів  цигарки  спалені
іпора мені йти назавше…

але згодом я нудячи світом
буду в ночі приходити най там

будем знов про життя гомоніти

2

… а справжнім було лише те
що нам примарилось з тобою - здалось…
вустами ніч остиглими торкалась
туманностей в сузір’ї дивних квітів
а тої ночі в горщиках тутешні квіти
на підвіконні місячнім шептались
та ще тополі за вікном хитались
і струмувала музика згори лунала
і окрім нас – цілком реальними були
сусіди що не міцно за стіною спали
в транзисторі мелодії гули
і на вікні в’язальних спиці дві лежали…
майнув в мені дитячий страх
що твій незамовкаючий транзистор
сплюндрує мить чарівності регістри
і чари згубляться в світах!..

а в чарах тих чаклунсько-невагомих
напевно просто нам здавалось
що опівнічна та розмова не в'язалась
ми так  далеко  міжпланетно  знову
чаклунство  нам таки не вдАлось
за вікнами лишились чудеса
а в спальні править бал лиш втома
і недолугі напівщирості слова

а справжнім стане тільки те
що ніч пробуде аж до рання
у вуст злитті й тополь хитанні…
в тім що чудесне і таке просте…




шляфрок* - халат (польск.)