Зима розбилась на шматочки
Сьогодні сніг, вчора мороз
А завтра ніч дощем умита
І на деревах діаманти сльоз
Будинки вдягнуті у присмерк
А дні - в хмаристі сукні й френчі
Дороги венами повились
З’єднали все так просто й легко
І ліхтарі хоч заборонено співають сміло у оркестрі
Мені ж в міській цій какафонії
Вмістити душу вже не легко
Вона вже майбуття відчула
Вона відкрила вікна й двері
Мене зима ця надихнула
Мені всі знаки зрозумілі
І я іду
Похмілля
Стеля
Прокинулась
Навколо – сонце
А сон минув
І я стою перед тобою й перед Богом
Народженна і незбагненна
Жіноча сутність є казкова...
... Зима розбилась на шматочки ...
... Дороги венами повились ...
... Мене зима ця надихнула ...
Я полетіла...
Окрелилась...
Жiноча сутнiсть e казкова
© Copyright: Катерина Гвоздева, 2011
Свидетельство о публикации №111012806902
Свидетельство о публикации №111012806902
Рецензии
Окриленій і незбагненній
Народженній вбачати суть
Й чарівне в плинності буденній
Тобі, буває, й не заснуть
Від подиху, того що буде...
І це прекрасно...
Просто будь...
З вдячністю за насолоду від прочитаного і теплом, ...
Виктор Дульчак 02.02.2011 09:17 • Заявить о нарушении
Народженній вбачати суть
Й чарівне в плинності буденній
Тобі, буває, й не заснуть
Від подиху, того що буде...
І це прекрасно...
Просто будь...
З вдячністю за насолоду від прочитаного і теплом, ...
Виктор Дульчак 02.02.2011 09:17 • Заявить о нарушении