свята шльондра
Відчуваю себе старою шльондрою. Раніше не помічала, якщо відношення до людей схоже, однакове, як любов до шоколаду й пива, ти більше собі дозволяєш в бік того, хто, простими словами, вільний. Починає здаватися, що є почуття, що є зв'язок…хм. Ти просто користуєшся. Брутально, жорстко вливаєш у нього ту дозу ніжності й тепла, які зібралися за місяці зневір’я, які могла б і комусь іншому віддати. Але ж йому мої ін’єкції любові та сексу не ламають життя, не ламають свідомості, не заважають. Тому і роблю висновок: я свята, я його рятую від самотності та дефіциту тепла. Від чого рятує мене він? Нехай це залишиться таємницею.
© Copyright:
Полынушка Моя, 2011
Свидетельство о публикации №111012806053
Рецензии