Вблагаючи серце до болю
Та мріючи про цей сум,
Завжди залишалась з тобою,
Із-поміж замріянних дум
Вбачала; твої я помилки,
Їх я виправляла колись...
Та час не втікав вже так стрімко,
Та все це і зникло кудись...
Шукала,та й годі шукати.
Я вже зрозуміла усе...
Потрібно спочатку пізнати,
А потім кохати все це.
Та мЕні цих слів не потрібно.
Ти жив,так сОбі й живи.
Ти знаєш,тепер я знов вільна...
Ти знаєш,хай тОбі щасти...©
тепер в льна
© Copyright: Стюша Ситникова, 2011
Свидетельство о публикации №111012708035
Свидетельство о публикации №111012708035
Рецензии