Нехай вітер згадає лиш... Моє ім’я…
І порушить ним тишу, на давньому полі,
Хай згадає й розкаже, як кохав тебе я…
Як я смерті чекав… проклинаючи долю…
Хай згадає, й розкаже, про те що забули,
Якщо сам я сказати, не знайду більше сили
Хай шепоче… хай кричить, аби ти почула…
Як кохаю тебе я… Й де пуста могила…
Що як схочеш ти - побачиш, лиш закриєш очі,
Як по небу з круком, поміж хмар літаю…
А захочеш як - почуєш, що тобі шепочу,
Як тобі!.. Лише для тебе, із дощем співаю…
Талим снігом на долонях, як твоїх заплачу
І піду зі смертю, в царство Чорнобога…
Ти подивишся на небо... І усе побачиш,
І до мене, як захочеш, ти знайдеш дорогу…
Нехай в тер згада лиш Мо м я
© Copyright: Алексей Викернесс, 2011
Свидетельство о публикации №111012706604
Свидетельство о публикации №111012706604
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.