Сьогодні ніч темніша за усі.
І осінь крає серце так болюче.
Знов ти явивсь мені у сні,
І я вже знаю - біль та неминуча.
Ти усміхаєшся мені, говориш чи співаєш,
Тим самим всі мої надії убиваєш.
Не розуміючи нічого допуття,
Я розумію - нема вже вороття.
І я іду покірно по стежині,
І я вдивляюсь в очі твої сині.
І думка луна до болю сумна:
"В них вже давно нічого нема".
СОН
© Copyright: Татьяна Прищепа, 2011
Свидетельство о публикации №111012704877
Свидетельство о публикации №111012704877
Рецензии