Добрий Джин, приходив завжди уночі
Із пляшки випитого влітку мартіні,
Я зачинившись в кімнаті на всі ключі,
Чекала на диво, вдивлялася в тіні.
Морочила голову своїми наївними
Жіночими тайнами, недолугими віршами,
Бажаннями ірреально-дивними,
Як мильними кульками ними тішилась...
Каву пила з ним і разом курила,
Гуляла по місту нічному і жила
В придуманім світі...І говорила,
Що нікого, ніколи так не любила...
Мовчала мовчанням, світилася світлом,
Ставала справжнішою цього літа,
Як не було його,- то нудила світом,
Бо за щастя також платиться мито.
Пляшка скляна якось розбилась,
Він більш не приходив, нажаль,
А може мені це тільки наснилось?
Печальна в тій байці мораль...
БАЙка
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111012704841
Свидетельство о публикации №111012704841
Рецензии