СУЧАСНИЙ КОБЗАР.
Ще Тарас сповів два віки тому.
До людської гідності вдавав.
Ні! Не хочуть люди по-одному!
Ні! Багатий бідному не дав!
Згущення корупції криваве
Затопилдо душі і мозок.
І бажання слави спонукало
Відмивання долярів ризок!
Все меньшає на відмив водиці.
Миють, миють бісове лове!
Що по регіонам, що в столиці
Тільки саме золото пливе.
О, ті гроші! Ті брудні доляри!
Скільки горя, зла вони несуть!
І смердючої людської звари,
І ненависті й кайданів пут!
Викупують фабрики, заводи!
За копійки! Господи прости!
Викупують все - без слів, без згоди.
Не гребують й душами простих!
Посягли, невіри, на світліше!
Є і на життя у них стуса.
Якщо ти по-вовчому не вмієш
У відпустку шлють на небеса!
Схаменіться, люди! Я вас прошу!
Зупиніться! Ви вже на межі!
Ні,не чують! Може і не хочуть.
Як до них достукатись, скажи?
7.02.2003 року
Сучасний кобзар
© Copyright: Михаил Пятых, 2011
Свидетельство о публикации №111012609208
Свидетельство о публикации №111012609208
Рецензии
