Остання надiя

Це не біда, що серце вже стомилося
І крила надломилися ледь-ледь...
Я ж день і ніч Всевишньому молилася,
Щоб Він відстрочив передчасну смерть!

Даремно ми страждаємо і плачемо,
І не шкодуєм красномовних слів...
Все збудеться, що Господом призначено,
Що в Книзі Часу записати Він звелів.

То скільки ж мені Господом роковано?
Де мій останній прохолоне слід?
... У Книзі Часу це знання заховано,
Кому й коли покинути цей світ.


січень, 2011


Рецензии
Дуже чудові рядки, тілько Господь знає все!!!, з повагою Лідія!!

Лидия Филимонова   28.01.2011 11:49     Заявить о нарушении
Спасибі Вам, Лідіє, за щирість!

Анна Корниенко   28.01.2011 12:55   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.