Здалося на мить...
А ти і не мусив був стати моїм ідеалом,
Чи лицарем серця, чи "принцем на білім коні"
Здалося на мить,–
що тепліше в душі твоїй стало,
Здалося, це ти,
хто бентежить мій спокій у сні…
Та я й не гадала тобі довіряти бездумно,–
Так легко й поспішно кидав мені з неба зірки, –
Здалося на мить…
А вже потім, увечорі, сумно
В надірванім серці латала болючі дірки…
Так в лютому раптом заграє вечірня зірниця,
Фарбуючи квіти на мерзлому білому склі,
І знов небеса, мов сувора та сильна орлиця,
Тривогу і сум надсилають замерзлій землі…
Свидетельство о публикации №111012610132
Галина Рацок 31.03.2011 19:00 Заявить о нарушении
Щасти тобі! Іра
Ирина Колтуцкая 01.04.2011 19:20 Заявить о нарушении
мої Вам найкращі побажання, Ігор
Игорь Белый 3 02.11.2011 23:45 Заявить о нарушении
Мене дуже тішить Ваш відгук, тим паче, що українська- не рідна мені мова. Та я тут живу,її люблю. Крім того, деякі нюанси можна висловити лише певною мовою. Так, мені й на думку не спадає перекласти на російську свій вірш "Здивований...". Бо "Жінка, що кохає" - не те, що "любящая женщина". Думаю,Ви відчуваєте...
Ирина Колтуцкая 03.11.2011 01:14 Заявить о нарушении