Ти менi не казала...
що кружлятимуть хмільно довкола.
І про ніч - всеосяжну, як море,
не згадала, моя ясночола.
Попередити, певно, забула,
що як трунок - твої поцілунки.
Ти у себе мене загорнула,
у кохання свого візерунки.
Тільки ти не кажи, що не знала
про очей своїх чари казкові.
Як нам ночі цієї замало,
щоб напитися з чаші любові!...
Ти не стала мені говорити,
що з проміннячком теплим уранці
знов і знов схочу я повторити
наших музику сплетених пальців...
Свидетельство о публикации №111012500874
Зі щирістю, Л.Ю.
Людмила Юферова 21.02.2011 16:47 Заявить о нарушении
Михаил Исаевич 26.02.2011 16:28 Заявить о нарушении