Самогонщики...

Ти, куме, не забув про свято?
Вже Новий рік ідти зібравсь.
У нас роботи ще багато,
А ти із брагою загравсь.

Чаклуєш все над тим бідоном,
З усіх сторін його обклав.
Пора їй стати самогоном,
Ти б гнати вже її почав.

А то вона поки накапа
І свою міцність набере,
Щоб нас із ніг валила клята,
А самогон до п’яток пробере.

Давай скоріше гнати брагу,
Бери бідон, став на вогонь.
Прикручуй змійовик до ладу
Ну, ворушись, не теревень.

Бідон поставили на плитку,
Наклали в грубу купу дров.
Були обоє на підпитку,
Їм браги захотілось знов.

Взяли й по кружці ще набрали,
Сидять на лаві брагу п’ють.
В вогонь дровець іще підклали,
А вже чорти у пляс ідуть.

В бідоні брага, як збісилась,
А тут і клапан враз підвів.
Куму Миколі щось наснилась,
У сні він ще й пробуркотів.

Бідон піднявсь і став літати,
Шумить, гуде, мов НЛО.
Вставай, Іване, годі спати,
Кажись, нам знов не повезло!

Бідон розперло і скривило,
Упав на землю й закрутивсь.
На кришку так щось надавило,
Зірвало й кинуло кудись!

В бідоні браги в мить не стало,
Її розкидало кругом.
Жаль, куме, випили ми мало,
Бо не молились перед сном.

Прийдеться нам шампанське пити,
Бо самогону в нас нема.
Хотіли веселіше  рік зустріти,
Виходить, що ми мріяли дарма.

Якщо ви беретеся щось робити,
До чарки руки не тягніть.
Вона біди вам може наробити,
Своє здоров’я краще бережіть.