Уздовж кордонів
золотих країн,
блискучих царств,
небачених імперій
байдуже йду –
шукаючи лиш двері
в один-єдиний твій
прекрасний дім.
Знайшовши шлях
до тебе на поріг,
я, втім, межу незриму
не порушу.
Твою нічим
не потурбую душу.
Вважай мене
примарою. Як сніг,
торкнусь легенько
теплих вуст твоїх,
розтану, розтечусь
тобі під ноги
струмком весни,
розмию всі дороги,
щоб загубити
знайдений вже шлях
до тебе,
так намріяної в снах,
у лабіринтах меж,
кордонів, стін,
у колі перевтілень,
видозмін...
Шлях до тебе
© Copyright: Михаил Исаевич, 2011
Свидетельство о публикации №111012502615
Свидетельство о публикации №111012502615
Рецензии
...Квітів вдосталь тобі і мені,-
Всього вдосталь, щоб жити й радіти.
Не піду, не ступлю за межу.
Та розгнівався вітер...
"Навпіл"
Натхнення та успіхів!
Ольга Глапшун 19.02.2011 12:48 • Заявить о нарушении
Всього вдосталь, щоб жити й радіти.
Не піду, не ступлю за межу.
Та розгнівався вітер...
"Навпіл"
Натхнення та успіхів!
Ольга Глапшун 19.02.2011 12:48 • Заявить о нарушении
Спасибі за такий чудовий віршований коментар та увагу до моєї писанини, Олю. Гарних свят!
Михаил Исаевич 06.03.2011 20:36 Заявить о нарушении
Михаил Исаевич 06.03.2011 20:36 Заявить о нарушении