Перелесник

Перелесник закружляв мене у танці –
Миготіло тільки світло у очах...
Не забуть уже хвилини, мабуть, нам ці,
Хоч і житимем у різних ми світах.

То шалений вітер був, а може, буря,
Море радості і щастя, дивини.
Не дивилося вже небо більше хмуро,
Перші дні були хмiльнi після весни.


Йшли дощі рясні, купали мрії,
Пестили, голубили надії.
Осипався цвіт рясний на коси,
І були п’янкі ранкові роси.
Відлетіло  ж все в одну хвилину –
Як і не було... Чия ж провина?
Чи весни, чи літа нам питати?
Та й навіщо треба вже це знати...
Мить була, мов диво і мов казка...
Хай не згасне в серці ота ласка,
Як весна із літом зустрічались,
Як з тобою ми тоді кохались.


Рецензии
Гарні вірші! Ще подобається те, що автор не щкодує за втраченим, а тішиться тим, що воно таки було. Оптимістично.

Олег Омелянчук   27.01.2011 19:28     Заявить о нарушении
Олеже! Щиро вдячна за Ваш вiдгук. Оптимiзм менi дається не так легко. Душа
спершу проходить через муки болю. А згодом настає зцiлення, усвiдомлення того, що все не вiчне.Лишається теплий спогад i вдячнicть.

Елена Сребняк   29.01.2011 17:58   Заявить о нарушении
Дорога моя Оленочко! Щиро вітаю тебе із дебютом на сайті! Ти тут зустрінешся із цікавими і мудрими людьми, у тебе з'являться нові друзі, що буде цікаво - обіцяю на 100 відсотків. Творчого натхнення тобі, приємної подорожі дивною країною людської уяви.
З повагою до тебе, Л.Ю.

Людмила Юферова   02.02.2011 13:46   Заявить о нарушении