Сум
Наганя безліч дум,
Вже нема в серці сонця і мрії.
Вже погасли вогні,
Як зірки чарівні,
І немає на щастя надії.
Ріже гострим ножем
Серце болісний щем,
Крає душу і зморює тіло.
У стрімку височінь,
Як від хмар світла тінь,
Наше щастя у вир відлетіло.
Свидетельство о публикации №111012407949
Аби знов повернутись,
Наше щастя й надія.
Повертаються знов,
Зігрівають нам кров,
Наше серце радіє.
З теплом,
Николай Цупренко 29.03.2011 18:01 Заявить о нарушении
Елена Сребняк 01.04.2011 17:18 Заявить о нарушении