Спогад
І те, що було й не було, і що зосталось.
Такії дивнії слова, але беззвучні,
Лиш погляд твій, як зорепад, як стріли влучні.
Та вже спливають в небуття ті дні і миті
Дощами з сонцем, чебрецем і хмелем звиті.
Стою одна на сто доріг на роздоріжжі...
Куди іти, щоб знов знайти ті мрії ніжні?
Свидетельство о публикации №111012407940
К Вам не найти ему дорогу.
Пройдите, милая, квартал,
К его Вы выйдете порогу
Алексей Галактионов 17.02.2011 21:23 Заявить о нарушении
Елена Сребняк 19.02.2011 16:20 Заявить о нарушении
Алексей Галактионов 19.02.2011 18:57 Заявить о нарушении