Казка буття

У Ваших літах – я лиш біла лебідка
Чи пісня, що лине десь у висоті,
І ніжна, чарівна, незірвана квітка.
Що щастя шукає одна, в самоті.

Між нами  - роки, наче далеч безхмарна.
Для мене Ви – Бог, а чи радість земна.
Та Ваша надія, повірте, все ж марна:
Я – хвиля, я – сонце, що вас зігріва.

І все це – ідилія, епос чи проза...
А все – таки дивна ця штука – життя.
Хай віють вітри, не вщухають морози,
І казка живе, якій ймення – буття.


Рецензии
ПРИВЕТ АЛЕНУШКА!
ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЙ СТИХ!
ПОКА ЧИТАЮ, ВСЕ ПОНИМАЮ,
А ПОСЛЕ ПРОЧТЕНИЯ, ЛЕГКАЯ ВЫСЬ...

Виктор Шаповаленко   23.01.2011 23:25     Заявить о нарушении
Виктор!Благодарю за понимание.

Елена Сребняк   24.01.2011 19:39   Заявить о нарушении