Моя чайка

Моя чайка

Немов на вітрильному судні
пливу я спокійно
під вітром мойого буття.
Треба жити, кажуть люди.
Тож живу так як можливо
-- під упливом почуття...
Під упливом середовища:
мистецтва та оцінок сприйняття.

Не завжди одіг маю та й,
часами, ногами стою
на грунтових каміннях
-- як босяк той,
бо мої голі ноги
не мають взуття!..

Говорю фігуративно
Розуміє, хто бажає.
А зі мною має згоду
тільки той, хто мене
хочь і не дуже, знає.

Живописом займаюсь
-- не фігурні малювання,
а описання словесні...
Моє слово має силу дії
виконавчої вправи
до будь якої людської справи.

Коли діброва гнеться
як під нею вітер б"ється
та гілля її падають додолу.
Понад нею, хмара якась
-- далеко десь, несеться
та й сміється як буревій
трощив коріння навкруги її!

Гриміло небо!
Земля тряслася всюди!
Болючі блискавки очей
вчорашню думку шиї золотої
перевертали в сумний шкереберть.
Треба жити, кажуть люди.
Тож живу так як можливо
-- під упливом почуття...

Вітрильне океанське судно
-- козацька чайка мого буття,
дає мні проможність
вигравати змагання завдання.