Зупинимо час на секунду,
Ми - діти нового життя.
Отруту п'ємо наче ліки,
Всі мислимо про небуття.
Красунею звемо химеру.
Ми - діти нового життя,
Ми бога вподібнюєм до Люцифера,
Для нас пекло - рідна земля.
Ми хочемо жити заможно -
Дружбу й любов купувати.
Хочемо мати ми славу
І владу собі підкоряти.
Ми хочемо бути відомі,
Для нас це є сенсом буття.
Не маємо друзів, не маєм знайомих,
Ми - діти нового життя.
Вкриваємо кров' ю ми шлях свій,
Копійки не варте життя.
Може й ми самі нічого не варті,
Ми, діти нового життя?
Д ти нового життя
© Copyright: Юлианна Сидоренко, 2011
Свидетельство о публикации №111012202091
Свидетельство о публикации №111012202091
Рецензии