Рябий асфальт пiд бiлим сонцем млi...
Тамує спрагу день — та вітром снить,
І подих лісу спекою пашить,
Бентежно захід ватрами яріє.
В траві принишклій коник шаленіє,
І ночі шовк знемогою тремтить,
Колючий сполох — вирізає мить,
Розлогий грім — бурмоче і німіє.
І вранішня роса, вечірній спокій
Духмяних лип, жасмину й полину.
Лиш зрідка — скерцо — витина сорока,
Джмелі — своє — розважливо гудуть.
І котить білий пух під ноги вітром.
На краплях дощових — веселки. Літо.
1997
Свидетельство о публикации №111012105244
Вировец Лариса 23.05.2013 14:15 Заявить о нарушении