Свiтанок сивий... Пер. Елена Кочергина

Світанок сивий, присмерк засивів,
Cиваста ніч розшелестілась сумно,
Сивенький день перебирає струни
Нестримних і поквапливих років.

Та пахощі бразильського прибою,
Троянд китайських, віденських снігів,
Вітрів цейлонських і одеських снів
В’юняться, сповиваючи собою,

Коли, здолавши метушні логічність,
Біля каміну ви присіли відпочить,
Щоб з легкістю вглядаючись у вічність
Духмяний чай, присьорбуючи, пить.

Такий близький — такий далекий світ...
То «Сивий граф» вам сивий шле привіт.

1996

Переклад
Елена Кочергина

http://www.stihi.ru/2011/05/11/5559

Седеет в сумраке светлеющем рассвет,
Седая ночь, расшелестясь, взгрустнула,
И серый день перебирает струны
Стремительных или неспешных лет.

Но запахи бразильского прибоя,
Китайских роз и вИдэньских снегов,
Ветров цейлонских и одесских снов
Совьются, пеленаючи собою.

Прочь суеты логичной бесконечность,
Когда к камину вы присели отдохнуть,
Чтоб с легкостию всматриваясь в вечность,
Душистый чай, присёрбнув, отхлебнуть.

Так близок он - далёких странствий свет...
И "Серый граф" вам шлет седой привет.

10.05.2011