Неначе сни..
Все безлике,-на полях шепоче
В щось одягнення..
Та ніби ні,-
Каже листя біля снів криниці,
Мов би падаючи в зубожілу тінь.
Так в долонях на пекельний спалах
З серця розплетіння почуттів
Прагне,мов засмага в барвах.
Всіх торкань,
лише без слів..
Осені істотного повітря,
Пориваючись в німе життя,
Перстнем оцілованим,
як влітку
Жагою до бого-забуття..
Дихавши ізнову сотворінням,
Одягаючи себе не в гріх
Над безлицістю ,
вкарбовуючи вмінням,-
Падати на землю,наче сніг..
Незважаючи на все інакше,
Малюванням не вигадуючи мить,
Жить не сліпо,йти відмягши,
По дорозі не збираючи лиш крихт.
Свидетельство о публикации №111012102998
Спасибо Кариночка!
Удачи вам!
Пилипенко Сергей Андреевич 23.06.2011 05:41 Заявить о нарушении
Спасибо,Сергей!
Успеха,любви и неиссякаемого вдохновения Вам в Вашем прекрасном творчестве!
Карина Ри 23.06.2011 13:43 Заявить о нарушении