Неначе сни..

 
 
Все безлике,-на полях шепоче
В щось одягнення..
Та ніби ні,-
Каже листя біля снів криниці,
Мов би падаючи в зубожілу тінь.

 
Так в долонях на пекельний спалах
З серця розплетіння  почуттів
Прагне,мов засмага в барвах.
Всіх торкань,
            лише без слів..
Осені істотного повітря,
Пориваючись в німе життя,
Перстнем оцілованим,
                як влітку
Жагою до бого-забуття..

 
Дихавши ізнову сотворінням,
Одягаючи себе не в гріх
Над безлицістю ,
               вкарбовуючи вмінням,-
Падати на землю,наче сніг..

 
Незважаючи на все інакше,
Малюванням не вигадуючи мить,
Жить не сліпо,йти відмягши,
По дорозі не збираючи лиш крихт.


Рецензии
Браво! Браво! Браво!
Спасибо Кариночка!
Удачи вам!

Пилипенко Сергей Андреевич   23.06.2011 05:41     Заявить о нарушении
Ваши слова настолько тёплые-словно сон)))
Спасибо,Сергей!
Успеха,любви и неиссякаемого вдохновения Вам в Вашем прекрасном творчестве!

Карина Ри   23.06.2011 13:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.