Ювiлей
Зима несе народження День, долі,
Очистив сніг з доріжки чоловік,
В Січневий день зібрав родину в коло,
Щаслива, Любо, припрошуй всіх за стіл!
Святкова мить, і дорога гостина,
Брати й сестра та й діти голубки.
Онуки, внучки – вся твоя родина!..
Бабусю-матінко!.. – ювілярка нині ти!
Мов царський трон, почесне твоє місце,
Чого ж від радості зволожене лице?!..
Від пильних поглядів у кріслі тобі тісно,
Від хвилювання вогонь в душі пече.
То ж Любо, не хвилюйся в День щасливий,
Бо свято особисте це твоє.
День в далину, мов синій птах полине,
Вік з ним і з чоловіком доживеш.
За ним прийдуть багато різних інших,
Простих та ювілейних у житті.
Напишуть і про них поети вірші,
Накриють діти знов святковий стіл.
То ж порадій, в цю мить, зимі веселій,
В романси хуги вплітай пісні свої.
Від Дня народження вогнем зігрій оселю,
І хай в душі співають солов’ї!
Любо, щиро вітаємо тебе і твою родину з Ювілейним Днем народження! Бажаємо, щоб оберігали усіх Вас та Ваші оселі від лиха ангели-хранителі та всевидящий Господь Бог!
Ваші родичі - Люся та Петро
м. Чугуїв.
Свидетельство о публикации №111012006218