Зустріча Кіндрата жінка:
– Де ти дів зарплату?
А він білий, наче стінка,
Ледь заходить в хату:
– Я – герой! І не баззікай:
Всесвіт я спасаю!
Ти мене як чоловіка
Добре ще не знаєш.
Гуманоїда зустрів я
За селом на лузі:
Весь зелений, як та жаба,
З реп’яхом на пузі.
Бігав бідний, мов із жалом,
Аж набрякла пика.
Пригостив його я салом:
Шкода ж чоловіка!
А до сала, як годиться,
Літр самогону.
Нікудишній він п’яниця –
Миттю втік додому.
– Слава Богу! – каже жінка. –
Не твоєї вдачі:
Знає норму чолов’яга,
Не п’є по-свинячі.
Норма
© Copyright: Савченко Юрий, 2011
Свидетельство о публикации №111012006205
Свидетельство о публикации №111012006205
Рецензии