Сльозами синіми сяє сміх саксофоніста -
Сьогоднішнього софіста стиглих сонат,
Сентиментальних сонетів, синестетичних сцен
Свого світлого сопранового соло.
Сольмінорний стогін спливає
Саркастичними смішками сопілки.
Сапфірове серце сардонічно світиться.
Солодкі сутінки, сальто сценариста,
Скрипічне сольфеджіо,
Сонячна ся сюїта смагардовим синдромом Стендаля
Спіткають старе серце співачки.
Собор стоїть скрючений силами століть.
Смертельною стежкою ступає самотня стопа,
Скерована сюди сміливим симфоджазом.
Срібні струни спонтанно слідкують сукупними
Сегментами смичкового спектра.
Створювач спить, свистячи солов’їним співом,
Сонмами серафимів скинутий серед сатурналій
Столичних скрипок сивого Страдиварі.
Синестезия
© Copyright: Лу Андресен, 2011
Свидетельство о публикации №111012000377
Свидетельство о публикации №111012000377
Рецензии