Меланхолическое

Я  більше  вже  не  п’ю  з  твоїх  долонь,
Нема  тепла  в  руках  зовсІм  байдужих.
Згашу  у  серці  пристрасний  вогонь 
Побігавши  по  вранішніх  калюжах.

У  море  власних  сліз  вночі  пірну,
Та  знАйду  сили  вилізти  й  зігрітись,
І  може  проживу  іще  весну
Перетворившись  в  березневий  місяць.

Стискаю  пальцями  старі  фотокартки,
Дивлюсь  їх,  щоб  згадать  своє  обличчя.
Невже  його  забув  тепер  і  ти,
Як  забувають  втрачене  сторіччя?

Адже...  Весна  холоне  в  тебе  на  руках,
Збігає  вщерть  водою  крижаною.
Останній  подих  щезлий  у  пітьмах
Цієї  ночі  щез  разом  зі  мною…


Рецензии
Мены дуже подобається твоя система образів ...краса...

Олег Хельгин   04.06.2011 01:39     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.