В скриньку твою

В скриньку твою приходять листи. Ти їх, чомусь, не читаєш. “Де ти? Де ти? Де ти?” – в Інтернеті волає мій голос... Марно...Надії немає...

Філіжанку чаю вливаю повільно в сухе, посивіле від болю горло... Мало статися те, що сталось. А сталося що? Навіть не знаю...

Чекаю. А що залишається? Тільки ждати. Читаю вкотре твої листи, відкриваю твої звукові файли, тендітні та ніжні, крихкі як останній лід. Слухаю голос оголених нервів твоїх.

Лютневі вірші - останні. Березневих немає. Немає квітневих. Травневих. Скринька пуста. Сторінка твоя - сирота. Де ти, Голубонько де? Хтось може знає?

Сторінка твоя мовчить. Ні знаку, ні натяку. Пусто. Ти навіть не снишся мені...

Надія тихенько вмирає...

----
29.06.2003 - 19.01.2011
----


Рецензии
чудовий тендітний твір..
залиште надію, якшо і вона вмре, що ж зостанеться?

Венжега   20.01.2011 13:01     Заявить о нарушении
Щось завжди залишається...

Валео Лученко   20.01.2011 15:38   Заявить о нарушении
"щось" - безрадісне слово..

Венжега   20.01.2011 16:37   Заявить о нарушении
чому? дивлячись що за ним заховати...

Валео Лученко   20.01.2011 17:07   Заявить о нарушении