Білий сніг, білий світ, білі крила над душею. Все це ми маємо та втрачаємо, щоб колись віднайти знову.
Незайманість білої сторінки варта цілого всесвіту. Незайманість жінки містить у собі сотні грядущих поколінь. Пристрасть не буває білою. Білий спокій, білий шум, що перемелюють у собі чорне, сіре, всі кольори райдуги, крові, бруду, квітів та метеликів, щоб створити щось нове, значуще, незнане.
Може це буде нова любов людини, може нова єдність між людьми, що відчуватимуть думки, почуття близьких, може білий храм, що сходитиме тисячами золотих дзвіниць до неба, повний таємною вивищеною красою та величчю.
Що ще в цьому тихому, пухнастому, лапатому снігові?
Снiг
© Copyright: Борис Смыковский, 2011
Свидетельство о публикации №111011905792
Свидетельство о публикации №111011905792
Рецензии
Прочитав з десяток прозових мініатюр. Вражений!!! Борисе, Ви - молодець! Роблю для себе висновок, що поет, якщо він справжній поет, залишається ним і в прозових творах! Ніколи не писав прозових мініатюр. Мабуть, прпробую.
Мыкола Ковальчук 22.05.2013 20:41 • Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 22.05.2013 20:41 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.