Зорепад любовi!

                ЗОРЕПАД ЛЮБОВІ!

                Бачиш, вогняне зоряне кришево
                Через простір летить навмання…
                Двоє нас, що в цім світі залишено,
                Зорепадом вінчає Земля.
                Не від жалю я руку даю тобі,
                Не від страху лишитись одній…
                Вкрию серце червоною рутою,
                Щоб в любові розтануть земній.

                Зорепад нас так заворожив…
                Зорепад нас щастям полонив!
                Щоб ділить нам радість і біду,
                В зорепад я назавжди ввійду,
                В зорепад любові, що прийшла із снів.
                Буде світлим шлях наш до останніх днів.

                Небо радо вітає нас розсипом,
                Ніжним сяйвом яскравих світил…
                І нечутним крокуючи поступом,
                Час жаданий для нас наступив.
                Зачаровані зоряним шепотом,
                І в серцях квітне ніжності сад…
                У дарунок нам послано Всесвітом
                Цей серпневий хмільний зорепад.

                Зорепад нас так заворожив…
                Зорепад нас щастям полонив!
                Прилетів світанок – день новий настав.
                Зорепад навік нас поєднав!
                Зорепад кохання, що прийшло із снів.
                Буде світлим шлях наш до останніх днів.
                Таїс Ліщинська,27.04.1999 г.