Смарагдове промiння твойiх очей
сніжинки, як волошки сині,
а я заплуталась в слова
твої, немов у павутинні...
Зима у світлі своїх чар,
п’янкою гречкою буяла.
І ти додому поспішав,
А я тебе не відпускала..." Angel W
Я ледь почув... твої слова.
Хоча в душі зима настала...
І серце, майже, завмирало...
Враз просвітліла голова.
Моя душа з твоєю стрілась...
А може ... це мені наснилось.
Я бачив... ти вся зашарілась.
Все це закрила сніжна мла.
Але смарагдове проміння...
Твоїх очей , вуста палкії,
Мене все кликали... Зумів я
Заціпеніння зняти. Твої вії
Пухнастії від того снігу...
Мене спинили. До барлігу
Я не пішов. І руки ніжні цілував...
І пестив губи я до схочу.
А місяць посміхався мовчки...
І танок дивний танцював.
Свидетельство о публикации №111011608845