Мене кусали пси скажені -
Я відбивався із плачем...
Пси ж дресировані, учені,
Все норовили за лице...
Летіло шмаття в різні боки,
І м’ясо... Кров текла дзюрком...
А ловчі зберігали спокій,
Розваг бажаючи тайком.
Пси насідали... Я спіткнувся,
З останіх вибивався сил...
Найбільший пес вперед метнувся.
І за лице мене вкусив!
Я впав. Пси кинулись на мене...
Та я таку вже відчував
У серці лють! Таку скажену,
Що по-собачи загарчав
І пса найближчого за горло
Схопив зубами й перегриз...
То був не я вже – демон чорний !
І демон той вслід псам сказивсь,
І став такий страшний та лютий,
Що пси піджали враз хвости,
Та й дременули...
Ловчі ж люди,
Побачивши, що я помстивсь,
Хапнулися за сіті, вила,
На мене сіть без зайвих слів
Накинули і - пристромили !
Щоб знав, як гризти їхніх псів..
Мене кусали пси скаженi
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111011600579
Свидетельство о публикации №111011600579
Рецензии
Хватить мовчати, давайте кинемось у спів!!,
Дякую дуже зворушливо, з повагою Лідія!!!
Лидия Филимонова 10.02.2011 08:50 • Заявить о нарушении
Дякую дуже зворушливо, з повагою Лідія!!!
Лидия Филимонова 10.02.2011 08:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.