***

Татьяна Рыбарь
я заклеюю ранок
я зашторюю світло
теплий дощ на сніданок
і мовчання охрипле
суміш радості й щему
у тонкій порцеляні
залишаюсь удома
до нового світання
тиша грає у лови
розставляє капкани
ходять тіні без слова
наче гості незвані
до цеглини цеглина
простір замкнутий стеля
тіло з білої глини
самота як пустеля
безгоміння навколо
душу наче ікону
дощ розписує сонний
розмиваючи кола


© Copyright: Татьяна Рыбарь, 2011
Свидетельство о публикации №111011509569
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Рыбарь
Рецензии
Написать рецензию
Чудово! Відчувається, як хвилею огортає самотність і занурює
у таємничу глуху тишу...
Дуже сподобалось!
З добром,

Юрий Дубинский   17.01.2011 06:48   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Татьяна Рыбарь