Які гарненькі українська та російська мови,
А чи треба їх разом вчить?
Що, наш Народ і далі у неволі
Панів нема давно, але ж Нам разом жить.
Ми маєм Все і землю, хліб та воду,
Податки платимо не тільки за пальне,
Ми маєм душу та волю Великого народу,
Чому бажає хтось Нас ще чому-то вчить.
Да є поняття – наша рідна Хата,
Це є земля де ми народились,
Це є батько та наша рідна мати,
Де ми дітинство провели колись.
Мені казали: – Потрібно здать екзамен,
Щоб бути громадянином Страни,
Кобзарь Шевченко питання так не ставив
Едина Україна i Росія це є - Ми.
Життя маленьке та бажань багато
Ні, не можливо розділити Нас,
Зробить рабів та всіх Нас закувати,
Ні, розуміють всі що Бог давно за Нас.
© 19.05.2004 ст.Т.Шевченко г.Сміла
Ни, розумиють вси що Бог давно за Нас
© Copyright: Серж Одесский, 2011
Свидетельство о публикации №111011509163
Свидетельство о публикации №111011509163
Рецензии
Как горько СЕЙЧАС читать эти строки.
Ольга Петровна Воронцова 17.01.2015 23:20 • Заявить о нарушении
Ольга Петровна Воронцова 17.01.2015 23:20 • Заявить о нарушении
Да уж! Не то слово что горько!
Спасибо Ольга за посещение и мнение!
С уважением Серж!
Серж Одесский 20.01.2015 15:31 Заявить о нарушении
Спасибо Ольга за посещение и мнение!
С уважением Серж!
Серж Одесский 20.01.2015 15:31 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.