Я вчився йти за плугом...
Вчепившись до чепіг
Притиснув недолуго
І в землю вгнать не зміг
Леміш... Тоді я охнув,
І тілом всим наліг...
Коня легенько цвьохнув
Погонича батіг,--
І кінь пішов тихенько...
Край ока я встеріг:
Міленька борозенка
Порснула із-під ніг!
Та був чи я косивий,
Чи гнав погонич так:
Вона лягала криво,
І виправить ніяк
Не міг я,хоч старався!
...Орав я третій круг:
У глиб землі вгризався
Покірніше мій плуг,
А борозна – кривіла!
...На сьомий круг пішов:
Відчув,що правлю вміло.
Та криво,криво знов!
І я сказав погоничу:
- А дай-но,хло’ ,батіг,
Сам доорю це полечко,
Як допоже Біг !
Орач
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111011500535
Свидетельство о публикации №111011500535
Рецензии