Росла троянда під моїм вікном,
Тому ніхто не смів її зривати.
В її пелюстках жив маленький гном,
Щоранку він любив собі співати.
Він брав до рук маленький інструмент:
Чи то гітару, чи бандуру, може...
Торкався струн якраз у той момент,
Як промінь сонця вперше ніч тривожив.
Співати починав так тихо він,
Що спів його лише троянда чула.
Світлішало, і струнний передзвін
Гучнішав, та й будив квітник поснулий.
А гном відтак все бадьоріше грав,
Співав про те, яке чудове літо!
Сон - геть ! Спішіть, покваптеся до справ,
Щоб встигнути нажитися на світі !
Троянда i гном
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111011500529
Свидетельство о публикации №111011500529
Рецензии
Ось так життя все пролітає!
А ми не чуєм, як співає,
Сховавшись у троянду, гном...
Нічого ми не помічаєм!
Бо, часу нам не вистачає!
А там вже СТАРІСТЬ за вікном!:-)))З посмішкою до вас!
Елена Гвай 08.02.2011 23:48 • Заявить о нарушении
А ми не чуєм, як співає,
Сховавшись у троянду, гном...
Нічого ми не помічаєм!
Бо, часу нам не вистачає!
А там вже СТАРІСТЬ за вікном!:-)))З посмішкою до вас!
Елена Гвай 08.02.2011 23:48 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.